Я Nana Zebek — майстриня шибарі та фотографка з Києва. У моїх руках мотузка перестає бути інструментом і стає мовою: мовою довіри, паузи й тиші між двома людьми.
Кожна сесія — це маленьке кіно. Світло, тканина, дотик, вузол. Я працюю повільно, уважно до тіла й до настрою, і знімаю на плівку та цифру все, що народжується в цій паузі.
Мої роботи — про красу вразливості й про те, як з найпростішої пенькової нитки складається образ, який хочеться передивлятись.
— Zebek
Хочеться знімку, сесії або просто поговорити про ідею?
